літо...

Іноді вихідний день, що починається геть банально, завершується казкою...

 На святкуванні Дня молоді, наш тато працював на озері, ну ми і поїхализ ним... щоб нам було затишніше, ще зранку, розклали намет, де Остап міг поспати, Матвій поїсти, а я ховалась з книжкою...
яке ж було щастя дітей, коли перед наметом, припаркували свою машину рятувальники! Хлопці мали змогу розглянути її всю, і всередині і ззовні...

Хлопці зі мною  ходили розглядати і пробувати різні цікавості, а потім наш тато роботу закінчив, загрузив свою веселу сімю з усіма манатками в каное і ми поплили подальше від шумної набережної...

(я, вкотре раділа, що заставила себе записатись на плавання. Звісно до повного спокою на воді мені ще далеко, але панічного страху уже нема,  і я навіть можу порозглядатись і помилуватись краєвидами)

На іншому кінці озера нам було спокійніше...

Діти грались в воді і  ловили захід сонця з татом на сапі...

День був довгим і насиченим, але вдома ми ще додали казковості повечерявши морозивом..

Як все таки мало треба для щастя)

А пелюстки, котрі сушаться на чайок, тільки додали літньої атмосфери нашій квартирі...

і перед сном я мріяла, як колись ми насолоджуватимемось цим запахом з куща що ростиме у нашому дворі, а поки хай так, в орендованій квартирі, але вдячна за здоровя, радість і любов...