Часто щось фотографую з наміром викласти в блог, і ще частіше, ці фото так і залишаються на карті телефона. Лінива...Лінуюсь шукати шнур, щоб перенести фото на ноут...А так хочеться щоб тут залишились ці спогади...
Щоб хоч якось виправити цю ситауацію, сьогодні виставлю фото котрі мали тут появитись ще кілька тижнів тому)))
Відколи наш тато кардинально поміняв професію, на вихідних, ми часто залишаємся з дітьми без нього. Іноді їдемо до бабусь, та якщо у мене щось заплановано на понеділок, то залишаємось у місті, бо їхати на два дні в село (дорога в одну сторону-це п'ять годин поїздом) нема сенсу.
В таких випадках я влаштовую собі ліниво-дитячі дні, ще менше і простіше готую, багато гуляєм, читаєм і граєм настільні ігри...
От такий в мене рецепт щасливих вихідних без тата. Тут я Америку не відкриваю, всім відомо, що для того, щоб діти не присатвали до мами - цією мамою їх треба "наситити".Тоді вони спокійно займаються своїми справами, менше конфліктують між собою і самі ці конфлікти вирішують. Шкода, що це вмене ще не доведено до автоматизму, і в звичайні дні, в круговороті справ, я забуваю про це...
Зробили для Матвія блокнот. що мав би бути його щоденником спостережень за природою, чи стане він ним ще рано казати...
Кількох малюночків явно не достатньо для такої звички...
Про сам блокнот, ми зробили його з звичайних білих листочків А4, додали до них трохи кольорових листків. дироколом зробили дирочки і звязали шнурочками, котрі вибрав син. Звичайно простіше було піти і купити, але я тут пробую мінімізувати такі покупки,та й вирішила показати дітям (і собі), що не завжди потрібно бігти в магазин за першої потреби, багато чого можна зробити самостійно...
Остапові ще рано такий щоденник, але блокнот йому теж зробила, інакше не було б спокою)
Отож, взяли блокноти (я теж свій взяла), килимок, перекус і пішли в найближчий "лісок"
А там...Трава висотою як мої діти, квіти.дерева...і дарма, що за якихось сто метрів їздять машини
Ми дуже гарно провели там час...на малювання дітей довго не вистачило, пішли досліджувати мурах...
Вже вдома вичитали, що рослинка, котру малював Матвій називається деревій, і є дуже помічною від багатьох хвороб.
Відколи наш тато кардинально поміняв професію, на вихідних, ми часто залишаємся з дітьми без нього. Іноді їдемо до бабусь, та якщо у мене щось заплановано на понеділок, то залишаємось у місті, бо їхати на два дні в село (дорога в одну сторону-це п'ять годин поїздом) нема сенсу.
В таких випадках я влаштовую собі ліниво-дитячі дні, ще менше і простіше готую, багато гуляєм, читаєм і граєм настільні ігри...
От такий в мене рецепт щасливих вихідних без тата. Тут я Америку не відкриваю, всім відомо, що для того, щоб діти не присатвали до мами - цією мамою їх треба "наситити".Тоді вони спокійно займаються своїми справами, менше конфліктують між собою і самі ці конфлікти вирішують. Шкода, що це вмене ще не доведено до автоматизму, і в звичайні дні, в круговороті справ, я забуваю про це...
Зробили для Матвія блокнот. що мав би бути його щоденником спостережень за природою, чи стане він ним ще рано казати...
Кількох малюночків явно не достатньо для такої звички...
Про сам блокнот, ми зробили його з звичайних білих листочків А4, додали до них трохи кольорових листків. дироколом зробили дирочки і звязали шнурочками, котрі вибрав син. Звичайно простіше було піти і купити, але я тут пробую мінімізувати такі покупки,та й вирішила показати дітям (і собі), що не завжди потрібно бігти в магазин за першої потреби, багато чого можна зробити самостійно...
Остапові ще рано такий щоденник, але блокнот йому теж зробила, інакше не було б спокою)
Отож, взяли блокноти (я теж свій взяла), килимок, перекус і пішли в найближчий "лісок"
А там...Трава висотою як мої діти, квіти.дерева...і дарма, що за якихось сто метрів їздять машини
Ми дуже гарно провели там час...на малювання дітей довго не вистачило, пішли досліджувати мурах...
Вже вдома вичитали, що рослинка, котру малював Матвій називається деревій, і є дуже помічною від багатьох хвороб.
Коментарі
Дописати коментар