Давно не писала, захворів тато і я не знала як з цим жити дальше...І зараз не знаю, але якось живу. Іноді плачу, іноді ховаю це дуже глибоко, іноді навіть забуваю...Та життя продовжується, діти не дають захандрити. Правда з рукоділлям важкувато, поки руки заняті голова вільна і зразу думки про тата. Тому майже нічого не роблю...Зате багато читаю...От таке життя...
Коментарі
Дописати коментар